HonigHelden!
для дітей
Деякі діти погано сплять, мають проблеми з концентрацією, можуть легко розізлитись та засмутитись або мають страхи, які їх обмежують. В ході поведінкової, арт-терапії та групових психо-соціальних сеансів діти вчаться пропрацьовувати події, які вони пережили, і відновлювати в собі відчуття безпеки та стабільності. Під час терапії ми навчаємо їх: «Те, що ти відчуваєш – це нормальна реакція на ненормальні події.»
Лікування фокусується не лише на пережитому досвіді, а й на індивідуальних сильних сторонах та здібностях дітей.
Таким чином, разом з дітьми ми хочемо розвивати їхні сім’ї, вчителів та інших важливих для них осіб і підтримувати їх у більш спокійному подоланні стресу в майбутньому. Наша спільна мета – примиритися з минулим і рухатися в майбутнє сильнішими, впевненішими та безтурботнішими.
Ми піклуємось про дітей, які…
… стали біженцями.
… чиї батьки були біженцями (проблема, що передалась через покоління).
… проявляють психологічний стрес у повсякденному шкільному житті, наприклад, через недосипання, проблеми з концентрацією уваги, нав’язливі спогади.
… не залучені до системи допомоги.
Я не прагну жити щасливим життям, адже як мені цього досягти? Але я сподіваюсь, що зможу хоча б іноді завдяки приємним моментам протиставляти вбивцям моїх близьких іскру радості.
Я дуже любив своїх батьків. Ми з батьком завжди приємно проводили час і грались. Моя мама чудово готувала. Сьогодні я також іноді намагаюсь так готувати, але мені стає сумно і їжа більше не здається смачною.
Зразкові історії терапії
Діагноз є основою для подальшого курсу терапії. Протягом декількох сеансів описується поточна ситуація та емоційне життя дитини, а також визначаються причини звернення до психотерапевта. На основі діагнозу розробляється індивідуальний план лікування.
Під час стабілізаційної фази фокус зосереджується на розбудові довірливих відносин з терапевтом. Дитина (та її батьки) отримують детальну інформацію про симптоми, їх причини та можливе лікування (це елемент психоосвіти).
Наступним кроком в терапії є пропрацювання травми (впливу травми). Тут слід обговорити та впорядкувати спогади, думки та образи, пов’язані з травматичною подією – протистояння травмі починається лише тоді, коли дитина відчуває себе готовою до цього та відчуває себе в безпеці. Саме тому завжди є можливість сказати «стоп» і припинити вправу.
Після конфронтації з травмою наступає фаза інтеграції, остання складова лікування травми. Тут дитина вчиться справлятись зі своїми переживаннями в повсякденному житі та перебувати «тут і зараз». Під час цієї фази також можуть пропрацьовуватись інші теми, які розкрились через травму.
Завершення терапії передбачає поступовий перехід до звичайного повсякденного життя, без терапії. Тут розглядаються та оцінюються окремі етапи терапії. Також необхідно обговорити цілі після терапії та як їх можна досягти.
Therapielaufzeit
Herkunftsländer
